батьківська любов та підтримка;

своєчасний перехід від гри до навчання;

наявні навички спілкування з однолітками;

усвідомлення дитиною свого положення школяра;

готовності до можливих проблем, що виникають у процесі навчання.

 

встановити стосунки з дитиною, що характеризуються теплотою, турботою та любов’ю;

визначити час спільної взаємодії з дитиною;

вивчити реальні можливості своєї дитини;

підтримувати і стимулювати інтерес моєї дитини до пізнання, обговорювати різні інтелектуальні та пізнавальні проблеми;

при допущенні помилки дитиною я маю зробити так, щоб вона сама знайшла її , а не вказувати на помилку;

спонукати дитину до виконання не тільки шкільних, але й додаткових завдань (розумових і фізичних);

бути позитивним прикладом для своєї дитини.

 

 

ніколи не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Це примушуватиме мене відчувати себе маленьким, і я далі використовувати вашу допомогу;

не відмахуйтесь від мене, коли я вас про щось запитую;

не бійтесь бути суворим і рішучим зі мною. Мені це подобається, бо тоді я знаю, що переступив межі;

не захищайте мене від обставин, бо я вчуся лише на власному досвіді;

не забувайте, що я не можу існувати без підтримки та розуміння. Але я не маю нагадувати вам про це, чи не так?