15 лютого у нашому НВК святкували два свята: свято Стрітення та День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. На свято запросили учасників тих подій, наших воїнів – односельців.
Розпочався захід зі свята Стрітення. Ведучі ознайомилиприсутніх зі святкуванням чудового свята «Стрітення». Це свято початку весни. У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.
На Стрітення освячуваливоду, яка після цього вважалася цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Стрітенською водою вмивалися, щоб не хворіти, батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.
Але цього дня святили не тільки воду, а і свічки, їх називали «громовичними», запалювали під час грози, щоб оберегти людей від грому, блискавки – щоб вона оберігала від нещастя.
А ще ведучі розповіли, як готувалися на Україні зустрічати весну - випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.
Воїнам – односельцям, учасникам бойових дій, які воювали на території інших держав діти приготували сувеніри, листівки та квіти. Побажали воїнам здоров’я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, який зветься Україна.
Наприкінці свята ведучі пригостили усіх гостей свята випеченими жайворонками, щоб були здорові та щасливі. А також запросили гостей, всіх учасників свята на сцену для фотографування.
Пошук по сайту 
